Інженерна геодезія. Лекція на тему : Планове знімальне обгрунтування

 

ЛЕКЦІЯ

ТЕМА ЛЕКЦІЇ : Планове знімальне обґрунтування

МЕТА ЛЕКЦІЇ : Вивчити основні методи кутових і лінійних вимірювань

ПЛАН ЛЕКЦІЇ :

1.Теодолітний хід.

2.Кутові і лінійні вимірювання

 

     Знімальні мережі служать безпосередньою основою для зйомки місцевості, перенесення проектів інженерних споруд на місцевість та ін.

     Планові мережі створюють методом чотирикутників без діагоналей, різних зарубок з пунктів геодезичних мереж усіх класів і розрядів, прокладанням теодолітних, теодолітно - нівелірних, теодолітно - висотних, теодолітно - тахеометричних ходів і побудовою геометричних ходів.

     1.Теодолітний хід - представляє систему ламаних ліній на місцевості, в яких кути виміряні теодолітом, а сторони - 20 метровою сталевою стрічкою або далекоміром.

      Теодолітні ходи, як правило прокладають між опорними геодезичними пунктами або вони утворюють замкнуті полігони.

     Проект теодолітних ходів виконують або на наявній карті (плані) більшого масштабу або на схематичному кресленні місцевості. Довжини сторін теодолітного ходу не повинні перевищувати 350 м і бути менше 20 м.

     В результаті рекогносцирування, тобто детального вивчення місцевості, уточнюють складений проект щодо напрямків ходів і розташування точок повороту. Намічені точки теодолітних ходів в залежності від характеру місцевості закріплюють цвяхами, металевими трубками, дерев'яними стовпами. Після закріплення точок ходу на місцевості виконують їх планову прив'язку до твердих предметів. Для цього складають схематичне креслення розташування точки ходу, на якому встановлюють її відстань від наприклад кутів будівель, опор ЛЕП та ін.

2. Кутові і лінійні вимірювання

     У теодолітних ходах горизонтальні кути вимірюють теодолітом одним повним прийомом. Для цього теодоліт встановлюють в робоче положення над вершиною кута, а в сусідніх точках ходу ставлять вертикально віхи. Значення кутів, отримані в першому і другому полу прийомах, повинні відрізнятися на величину, що не перевищує подвійну точність відлікового пристрою теодоліта.

    Вимірювання сторін в теодолітних ходах виробляють в прямому і зворотному напрямках. Для цієї мети застосовують 20 метрові сталеві рулетки.

      Кути нахилу сторін теодолітного ходу вимірюють за допомогою вертикального кола теодоліта.

     Всі дані польових вимірювань заносять в журнал.

     Прив'язка теодолітних ходів до пунктів геодезичної мережі

СПОСІБ 1 полягає в тому, що початкова А і кінцева Д точки ходу (рис.96 а) є пунктами геодезичної мережі, координати яких відомі. З кожної із кінцевих точок ходу повинно бути видно хоча б по одному пункту опорної мережі, наприклад М і С. Дирекціоні кути напрямків АМ і ДС називаються твердими (вихідними). На пунктах А і Д вимірюють звичні кути β₁ і β₁₁.

     Для замкнутого теодолітного полігону ( рис.96 б) початкова і кінцева точки ходу збігаються, тому для безпосередньої прив'язки в цьому випадку досить включити в нього один пункт опорної мережі, наприклад В і виміряти кут β_В^' і для контролю β_В^''.

    СПОСІБ 2. Теодолітний хід проходить поблизу пункту опорної геодезичної мережі. В даному випадку від найближчої точки прокладають додатковий теодолітний хід до цього пункту

    Метод геодезичних зарубок

    При прокладанні хода знімального обґрунтування рекомендується брати додаткові напрямки на розташовані поблизу тригонометричні пункти і на видатні місцеві предмети  ( рис. 99 а)з метою визначення положення предметів і для контролю вимірювання відстаней.

    Часто такі зарубки дозволяють уникнути лінійних вимірювань, наприклад довжини сторін СД, ДЕ можуть бути отримані з послідовного рішення трикутників по теоремі синусів. В ході представленому на рис. б взагалі немає необхідності в лінійних вимірах.

     Метод чотирикутників без діагоналей.

   Основним елементом таких мереж є чотирикутник, в якому відомі всі чотири кута і довжини двох сторін.

     Теодолітно - висотні і теодолітно - нівелірні ходи.

   Створення знімального обґрунтування прокладання теодолітно - висотних ходів полягає в тому, що одночасно з прокладкою на місцевості теодолітних ходів (полігонів) за допомогою вертикального кола теодоліта вимірюють кути нахилу їх сторін до горизонту одним повним прийомом.

    У теодолітно - нівелірних ходах довжини сторін вимірюють, як і в теодолітних ходах, мірними стрічками; кути повороту - теодолітами одним повним прийомом. Перевищення точок такого ходу визначають геометричним нівелюванням